людям хвороби здаються карою, яку нестерпно терпіти, обузою, яку важко нести, яка з'являється завжди не знати звідки. а чи насправді це не тривожний знак? чи це не заклик організму звернути на нього більше уваги? - бо нам же згадується, що є у нас здоров'я, коли вже нездужається. не сезонно годувати його антибіотиками та медікаментами, а думати про нього увесь час, з ніжністю та турботою, як про домашню кішечку. я до того, що сам я, молоко, думаю про себе, тільки коли вже схоплюю нежить. і певно, що багато людей так само поводяться. і це заклик до них, і до себе ж, в першу чергу. Будьте здорові!
Немає коментарів:
Дописати коментар