мені, як чесно, небагатословиться, якщо мова заходить про гранати, бо мені нічого не відомо про них: ні вони звідки, ні чим корисні, ні як ростуть. у них проте відразу, попри назву (якщо її не слухати), чомусь вгадується-таки щось східне, щось перське - важко пояснити чому. я знаю тільки, що сік із помгранату дивний на смак - я чомусь якось його пив - і, кажуть, корисний - та це я вже тепер дізнаюся, коли доводиться про нього писати. і дізнаюся таки тепер вже, як саме він росте: досі мене це не цікавило. аж ось я бачу перед собою картинку з дивнючою рослиною, на яку щедро навішані масивні червоні плоди, схожі на ялинкові прикраси, розвішані намистом, як на шиї. і у кожній бусинці з цього намиста всередині іще десятки інших коштовних намистинок.
Немає коментарів:
Дописати коментар