танжеринки

із усіх відомих мені цитрусових наймилішими і найтендітнішими, наче дітки, здаються мандаринки, що завжди, тулячись, лежать невеликою купкою на столі, зваблюючи золотаво-помаранчевою шкіркою, нетерпляче чекаючи, коли їх роздягнуть. їх завжди щось накуповують до нового року, ніби в інші дні ласувати ними не прийнято - але від цього вони і стають ще особливішими і винятково-смачними. округлої форми, закочуючись під стіл, під ялинку, люди рачки повзають збирати їх і самі від цього почуваються бешкетунами, яким властиво щодня дурачитися. тепер от я і розумію, мабуть, чому вони власне "мандарини" - китайські чиновники теж, певно, з ними так гралися.